чеканити
ЧЕКА́НИТИ, ню, ниш, недок., що.
1. Виготовляти металеві вироби, вибиваючи на їхній поверхні яке-небудь зображення.
Чеканити монети;
* Образно. Мов червінець, вірш чекань. Як алмаз, обточуй грань (Микола Чернявський);
// перен. Чітко робити що-небудь (вимовляти, ступати і т. ін.).
– Демонстрацію ліквідовано, .. – сухо чеканить він (В. Собко).
2. техн. Очищати поверхню металевих виробів, обробляти їх, щоб довести до відповідного розміру, ваги, гладкості тощо.
3. с. г. Обламувати або обрізати верхівки ослаблених гілок, які містяться на периферії крони, щоб прискорити їхнє визрівання і плодоношення; пасинкувати.
Перед припиненням росту пасинкові пагони чеканять для потовщення і кращого визрівання (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)