чекатися
ЧЕКА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм.
1. на кого, що, від кого, чого. Розраховувати на зустріч із кимось, бажати появи, приходу когось, здійснення чогось.
У хаті підбілювали .. чекалося на гостя (В. Стефаник);
Отак і стрілися, – гладить [Денис] рукою її чоло. – Скільки чекалося цієї години... (М. Стельмах);
Вимоги до поезії зростали, образ і місія її бачилися як мало коли високими, від неї чекалося чудотворної дії (М. Вінграновський).
2. Мати терпіння висидіти на певному місці, затриматися де-небудь перед можливою зустріччю з кимсь, появою кого-, чого-небудь, здійсненням чогось.
Були й такі, що казали: коли вже чекати, то чекати; чекалося більше, почекається менше (Н. Кобринська);
Ми сходим на берег (нам всім не чекалось!) (І. Нехода).
Словник української мови (СУМ-20)