чекатися
ЧЕКА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., розм.
1. на кого— що, кого, чого. Розраховувати на зустріч з кимось, бажати появи, приходу когось, здійснення чогось.
У хаті підбілювали.. чекалося на гостя (Стеф., II, 1953, 28);
— Отак і стрілися,— гладить [Денис] рукою її чоло. — Скільки чекалося цієї години… (Стельмах, II, 1962, 291).
2. Мати терпіння висидіти на певному місці, затриматися де-небудь перед можливою зустріччю з кимсь, появою кого-, чого-небудь, здійсненням чогось.
Були й такі, що казали: коли вже чекати, то чекати; чекалося більше, почекається менше (Кобр., Вибр., 1954, 145);
Ми сходим на берег (нам всім не чекалось!) (Нех., Ми живемо… 1960, 111).
Словник української мови (СУМ-11)