челядинський
ЧЕЛЯДИ́НСЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до челяди́н 1.
Брати відокремилися, мати лиш за саму легку хатню роботу береться, а Санда лиш десь-колись нею займається. Челядинську роботу вона на себе перебрала (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)