чемненько
ЧЕМНЕ́НЬКО.
Присл. до чемне́нький.
Побачивши Зайця, їжак поклонився йому чемненько (І. Франко);
При появі Федота дядьки стихли і чемненько розсілися попід стіною (Григорій Тютюнник);
Він [Гук] тоді зупинився, задивившись на малесеньке чудо, на синьооку дівчинку з сонячним віночком в руках. Вона приязно всміхнулася і чемненько сказала: “Доблидень, дядьку!” (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)