чемний

ЧЕ́МНИЙ, а, е.

Шанобливо ввічливий, привітно люб'язний та уважний до людей.

Бабуся чемна, наче вийшла з казки – Щось давнє-давнє є в її очах. – Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! – І вже букетик у моїх руках (Л. Дмитерко);

Таких гостей не буває. Гості завжди чемні та ввічливі (Остап Вишня);

Спочатку [Марта] спробувала грати роль веселої і чемної господині, але нові гості за розмовою ніби про неї й забули. Тоді й вона перестала на них зважати (В. Підмогильний);

* Образно. Вештались поблизу й собаки, бездомні, лагідні, чемні (О. Гончар);

// В якому виявляється ввічливість, уважність, люб'язність.

Особа кинула край стола портфель, зняла окуляри і, протираючи їх, примруживши очі, приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (Олесь Досвітній);

З чемним уклоном Потоцький запропонував руку княгині Пронській, як старішій з паній (З. Тулуб);

Йому було соромно і боляче .. за своє не дуже чемне поводження в кабінеті начальника (М. Чабанівський);

* Образно. Зоря над містом зібрана і чемна, Зоря над містом точна і знаменна, Зоря над містом хлібом пахне темним – Найкраще в світі пахне хліб печений (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. чемний — (який дотримується правил виховання) ввічливий, увічливий, Ґречний, (з прихильністю) привітний, приязний, розм. поштивий.  Словник синонімів Полюги
2. чемний — ВВІЧЛИВИЙ, (шанобливий) поштивий  Словник синонімів Караванського
3. чемний — див. вихований  Словник синонімів Вусика
4. чемний — че́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. чемний — че́мний ввічливий (ст): Пластун є чемний супроти кождого чоловіка, головно супроти старших віком чи урядом і супроти жінок (Тисовський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. чемний — Будь чемною людиною, то будеш певний, що один менше негідник є на світі. Порада бути чемною людиною.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. чемний — -а, -е. Шанобливо ввічливий до людей. || В якому виявляється ввічливість, уважність люб'язність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. чемний — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
9. чемний — Че́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. чемний — ЧЕ́МНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий до людей. Бабуся чемна, наче вийшла з казки — Щось давнє-давнє є в її очах— Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка!— І вже букетик у моїх руках (Дмпт., В обіймах сонця, 1958, 143); Таких гостей не буває.  Словник української мови в 11 томах
11. чемний — Чемний, -а, -е Вѣжливый, учтивый. На тім стільчику чемний молодець на гуслі грає, красно співає. Чуб. III. 274.  Словник української мови Грінченка