чепати

ЧЕПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що, чим і без дод., діал.

Чіпати.

Як чорзнащо не чепать, щоб і посуди не запаскудить (Номис).

ЧЕПА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., діал.

Звисати.

На його матері намітка до кірок чепає (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. чепати — Чепа́ти, -па́ю, -єш гл. 1) = чіпати. Мет. 15. 2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,  Словник української мови Грінченка