чепати

Чепа́ти, -па́ю, -єш

гл.

1) = чіпати. Мет. 15.

2) Свѣшиваться. На його матері намітка до кірок чепає. Г. Барв. 86,

Значення в інших словниках

1. чепати — ЧЕПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що, чим і без дод., діал. Чіпати. Як чорзнащо не чепать, щоб і посуди не запаскудить (Номис). ЧЕПА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., діал. Звисати. На його матері намітка до кірок чепає (Ганна Барвінок).  Словник української мови у 20 томах