чепуристий
ЧЕПУРИ́СТИЙ, а, е.
Те саме, що чепурни́й.
– Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи, – промовила вона до Мелашки (І. Нечуй-Левицький);
Пан Купа міг там і не закопилювати свою червону губу, міг і не хизуватися перед людьми, бо на них із тим чепуристим панком уваги вже ніхто не звертав (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)