чепуристий
ЧЕПУРИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що чепурни́й.
— Не знаю, чи добре тобі, дочко, буде в цієї чепуристої свекрухи,— промовила вона до Мелашки (Н.-Лев., II, 1956, 321);
Пан Купа міг там і не закопилювати свою червону губу, міг і не хизуватися перед людьми, бо на них із тим чепуристим панком уваги вже ніхто не звертав (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 227).
Словник української мови (СУМ-11)