червонокорий

ЧЕРВОНОКО́РИЙ, а, е.

Який має червонувату кору.

Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжно-білою галузкою (Л. Дмитерко);

Тепер і він [Богдан], і стіни інституту, і червонокорі вишні під ними, і плескіт річки за ними – усе це стало невимовно дорогим перед прощанням (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. червонокорий — червоноко́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. червонокорий — -а, -е. Який має червонувату кору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. червонокорий — ЧЕРВОНОКО́РИЙ, а, е. Який має червонувату кору. Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжно-білою галузкою (Дмит., Наречена, 1959, 169).  Словник української мови в 11 томах