чергуватися
ЧЕРГУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Послідовно, по черзі змінюватися, замінятися одне одним.
Тяжкі сни, перериваючи сон, чергувалися з прикрими споминами (М. Коцюбинський);
– Це ми, бачте, чергуємось з Досифеєм: ставимо самовар по черзі: раз він, раз я, – сказала Майбородиха (І. Нечуй-Левицький);
Морози і хуртовини чергувалися з осінньою мжичкою й вітрами (З. Тулуб);
Не чергується у з в та навпаки, коли ця зміна створює важку для вимови групу звуків (з навч. літ.);
// Розташовуватись один за одним.
Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко);
Праворуч і ліворуч височіли схили гір, зеленіли травою і яскравими квітами. Трави чергувалися з кущами малини, ожини, порічок, шипшини й смородини (З. Тулуб);
На Турківщині чоловічі сорочки мали уставки, оздоблені вишивкою, в якій чергувалися вузькі й широкі чорні смуги (з газ.).
2. розм., заст. Сперечатися за чергу між собою, домовлятися, кому першим виконувати щось.
Стали чергуватись, кому б піти. Антосьо хотів уже хурмана посилати, як входить бурсак (А. Свидницький).
Словник української мови (СУМ-20)