чергувати
ЧЕРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бути черговим (у 2 знач.).
Після вечері тьотя Даша зібралася на всю ніч чергувати на свинарник (О. Гончар);
Володя чергував на рулі (М. Трублаїні);
// Невідступно перебувати де-небудь, біля когось, чогось із певною метою.
Мати Степана і Виборов весь час чергували коло хворого, клали йому на голову компреси, подавали воду (В. Гжицький).
2. що. Послідовно, по черзі змінювати, заміняти одне одним.
Дуже корисно чергувати розумову працю з фізичною (з наук. літ.);
// Розташовувати послідовно одне за одним.
У полях ґрунтозахисної сівозміни просапні культури треба розміщувати широкими смугами впоперек схилу, чергуючи їх із смугами непросапних культур або багаторічних і однорічних трав (з наук. літ.).
3. рідко. Те саме, що чергува́тися.
Чергують пори року споконвіку, – весна і літо, осінь і зима (М. Терещенко).
Словник української мови (СУМ-20)