чергування
ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися.
На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (С. Чорнобривець);
Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими – важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (з наук.-попул. літ.);
Ландшафт лісостепу – парковий і характерний чергуванням лісів і степу (з наук. літ.).
2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх.
Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (з наук. літ.);
Чергування прийменникових форм в –у, з –із та прийменників к –ік .. є одним із засобів евфонії (милозвучності) української мови (з наук. літ.).
Здава́ти / зда́ти ва́рту (змі́ну, чергува́ння і т. ін.) див. здава́ти.
△ (1) Чергува́ння орфоепі́чні – чергування звуків (напр.: в–у–ув–уві–ві), за допомогою яких досягається милозвучність мовлення.
Словник української мови (СУМ-20)