чергування

ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися.

На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (С. Чорнобривець);

Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими – важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (з наук.-попул. літ.);

Ландшафт лісостепу – парковий і характерний чергуванням лісів і степу (з наук. літ.).

2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх.

Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (з наук. літ.);

Чергування прийменникових форм в –у, з –із та прийменників к –ік .. є одним із засобів евфонії (милозвучності) української мови (з наук. літ.).

Здава́ти / зда́ти ва́рту (змі́ну, чергува́ння і т. ін.) див. здава́ти.

△ (1) Чергува́ння орфоепі́чні – чергування звуків (напр.: в–у–ув–уві–ві), за допомогою яких досягається милозвучність мовлення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чергування — рос. дежурство перебування працівника за розпорядженням адміністрації на підприємстві, в установі, організації після закінчення робочого дня або в неробочі дні з метою забезпечення безперебійного оперативного вирішення невідкладних справ. Eкономічна енциклопедія
  2. чергування — чергува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. чергування — -я, с. 1》 Дія за знач. чергувати, чергуватися. 2》 лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів та їхніх форм, взаємна заміна їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чергування — Чергува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чергування — ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися. На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (Чорн., Потік.. Словник української мови в 11 томах