чергування

ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися.

На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (Чорн., Потік.., 1950, 296);

Раціональне чергування діяльності і відпочинку, а також зміна одних форм праці іншими — важливий принцип високої працездатності людини, зайнятої напруженою розумовою працею (Наука.., 10, 1956, 16);

Ландшафт лісостепу — парковий і характерний чергуванням лісі! й степу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 7).

Здава́ти (зда́ти) чергува́ння див. здава́ти.

2. лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів і їхніх форм, взаємна заміна їх.

Чергування голосних у коренях дієслів сучасної української мови служить одним із засобів вираження видових відтінків значення дієслівних форм (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 282).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чергування — рос. дежурство перебування працівника за розпорядженням адміністрації на підприємстві, в установі, організації після закінчення робочого дня або в неробочі дні з метою забезпечення безперебійного оперативного вирішення невідкладних справ. Eкономічна енциклопедія
  2. чергування — ЧЕРГУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. чергува́ти, чергува́тися. На світанку Дмитро повертався з чергування у колгоспній конюшні і засинав на годину (С. Словник української мови у 20 томах
  3. чергування — чергува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. чергування — -я, с. 1》 Дія за знач. чергувати, чергуватися. 2》 лінгв. Закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми слів та їхніх форм, взаємна заміна їх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чергування — Чергува́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)