черевики
ЧЕРЕВИ́КИ, ів, мн. (одн. череви́к, а, ч.).
1. Вид невисокого взуття з халявами, які закривають щиколотку чи доходять до початку литки, перев. на шнурках або ґудзиках, що виготовляються зі шкіри та міцних тканин.
Якби мені черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко);
На ногах, трохи завеликих для її дрібної постаті, мала [дівчина] шнуровані черевики (І. Франко);
[Терешко:] І де ти виріс такий? .. Сухий та нелюдяний. Як кажуть, ні до чобота каблук, ні до черевика рант (М. Зарудний);
У Відні купив собі дешевий плащ.., бриля і літні черевики (М. Коцюбинський).
2. Взуття для лижників.
Словник української мови (СУМ-20)