черенок
ЧЕРЕНО́К, нка́, ч., заст.
Рукоятка ножа, ложки і т. ін.
На початку бронзової доби їх виготовляли із крем'яних платівок, а згодом – із відщепів. Деякі з ножів мали виділений черенок, що вставлявся до муфти-руків'я. Загалом же серед знахідок кількісно переважають скребачки (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)