черкеський
ЧЕРКЕ́СЬКИЙ, а, е.
Прикм. до черке́си.
26 вересня 1862 р. Кухаренко вмер черкеським полонеником (М. Коцюбинський);
// Власт. черкесам; такий, як у черкесів.
Так частенько вичитував Олексій Іванович своїм кріпакам, додаючи до того ще більше снаги черкеським арапником (Панас Мирний);
Цей [Тимко] вдався не в матір, не в отця, а в проїжджого молодця. Високий, тонкий, з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі, черкеські, дивляться спідлоба (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)