черкеський
ЧЕРКЕ́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до черке́си.
26 вересня 1862 р. Кухаренко вмер черкеським полонеником (Коцюб., III, 1956, 49);
// Власт. черкесам; такий, як у черкесів.
Так частенько вичитував Олексій Іванович своїм кріпакам, додаючи до того ще більше снаги черкеським арапником (Мирний, IV, 1955, 220);
Цей [Тимко] вдався не в матір, не в отця, а в проїжджого молодця. Високий, тонкий, з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі, черкеські, дивляться спідлоба (Тют., Вир, 1964, 6).
Словник української мови (СУМ-11)