черлений
ЧЕРЛЕ́НИЙ, а, е, заст., поет.
Те саме, що червле́ний.
Йде вояк, закутий в зброю, Щит черлений на руці (О. Олесь);
Осінні вітри зі свистом, Прогнавши птаство з лісів, На полі черленим листом Вкривають новий посів (І. Вирган);
Нап'юся, як хлюща, як чіп, як швець! вина черленого (Л. Костенко);
Одного разу заходить ватаг у стайні Грималові, а там стоїть панок в черленім та на скрипочку й грає (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)