черлений
ЧЕРЛЕ́НИЙ, а, е, діал., поет. Те саме, що червле́ний.
Йде вояк, закутий в зброю, Щит черлений на руці (Олесь, Вибр., 1958, 352);
Осінні вітри зі свистом, Прогнавши птаство з лісів, На полі черленим листом Вкривають новий посів (Вирган, В розп. літа, 1959, 53).
Словник української мови (СУМ-11)