чернетка
ЧЕРНЕ́ТКА, и, ж.
Попередня версія документа, підготовлена для перегляду, схвалення чи редагування; чорновий текст, рукопис.
Я її [приповістку] комусь то давав задля друку, та так вона десь і згинула, зосталася одна чернетка (Панас Мирний);
[Ольга:] Я колись знайшла серед його паперів чернетку листа до якоїсь дівчини (Л. Смілянський);
* Образно. [Мічурін:] Природа, Михайле Івановичу, так само, як і суспільство, перебуває поки що, на жаль, в стані чернетки (О. Довженко);
І все, що ти співав, здається лиш чернеткою, А пісня справжня десь шукає твій поріг (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)