чесно

ЧЕ́СНО.

Присл. до че́сний.

Дядина та її чоловік – крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (І. Багмут);

Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (П. Грабовський);

Одно скажемо їм [дітям]: що ми чесно свій вік прожили, Все найвище носили в душі і найкраще гріли у серці (Панас Мирний);

– Ну, добре! – каже Іван і знов сідає на ліжко. – Ти зробив свинство. Вліз у сім'ю, взяв чужу жінку... Май же сміливість чесно поквитуватись (М. Коцюбинський);

[Xуса:] Який же чоловік повірить жінці, що нібито вона ходила чесно, коли вона ганяла по світах..? (Леся Українка);

Народу чесно поклонивсь (Сл. Б. Грінченка);

Ми знайдемо твого побратима, як живий він, ти його врятуєш, а як мертвий – чесно поховаєш (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. чесно — див. відверто  Словник синонімів Вусика
2. чесно — че́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. чесно — Присл. до чесний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чесно — ВІДВЕ́РТО (не хитруючи, не лицемірячи), ВІДКРИ́ТО, ЩИ́РО, ПРЯ́МО, ЧЕ́СНО, ЩИРОСЕ́РДНО, ВОЧЕВИ́ДЬ, НАВПРОСТЕ́ЦЬ (НАПРОСТЕ́ЦЬ), НАВПРЯМКИ́ (НАПРЯМКИ́), НАПРЯМЕ́ЦЬ розм., НА́ЧИСТО розм., НАЧИСТОТУ́ розм., НАВПРОШКИ́ розм., В ЛОБ розм.  Словник синонімів української мови
5. чесно — Че́сно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. чесно — ЧЕ́СНО. Присл. до че́сний. Література наша, як і вся радянська громадськість, чесно служить справі комунізму (Рильський, IX, 1962, 17); Дядина та її чоловік — крамарі. Вони людей обдурюють. А твій батько чесно свій хліб заробляє (Багмут, Опов.  Словник української мови в 11 томах
7. чесно — Чесно нар. 1) Честно. Чесно рахує, — чужого не хоче. 2) Какъ слѣдуетъ съ уваженіемъ, съ почтеніемъ, съ честью, съ достоинствомъ. Народу чесно поклонивсь. Алв. 27. Батька чесно поховали. Г. Барв. 185.  Словник української мови Грінченка