чеснотливий
ЧЕСНОТЛИ́ВИЙ, а, е.
Стос. до чесноти, для якого характерна чеснота; цнотливий.
– На утримання, значить, пішла, – сказала Тетяна Ничипорівна. – Што ві говоріт, а большой скандал! – скрикнула чеснотлива фрау Гольц (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)