чеснути
ЧЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., чим
Однокр. до чеса́ти.
Старий обтер хусточкою лоба, гребінцем двічі чеснув свою пишну, роздвоєну бороду (Я. Гримайло);
[Герцель:] Я як чесну тебе цим палашем по голові, то ти забудеш страх!.. (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)