чеснути

ЧЕСНУ́ТИ, ну́, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до чеса́ти.

Старий обтер хусточкою лоба, гребінцем двічі чеснув свою пишну, роздвоєну бороду (Грим., Син.., 1950, 6);

[Герцель:] Я як чесну тебе цим палашем по голові, то ти забудеш страх!.. (К.-Карий, І, 1960, 162).

Значення в інших словниках

1. чеснути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
2. чеснути — ЧЕСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод., чим Однокр. до чеса́ти. Старий обтер хусточкою лоба, гребінцем двічі чеснув свою пишну, роздвоєну бороду (Я. Гримайло); [Герцель:] Я як чесну тебе цим палашем по голові, то ти забудеш страх!.. (І. Карпенко-Карий).  Словник української мови у 20 томах
3. чеснути — чесну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. чеснути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до чесати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чеснути — СТРІЛЯ́ТИ (робити постріл, постріли з вогнепальної зброї), БИ́ТИ, ПАЛИ́ТИ розм., СМАЛИ́ТИ підсил. розм., ЛУПИ́ТИ підсил. розм., ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ДОВБА́ТИ підсил. розм., ДОВБТИ́ підсил. розм. (уперто й методично — перев.  Словник синонімів української мови
6. чеснути — Чеснути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ чесати 1. Тільки раз чеснула гребінцем, а він і переломивсь. Харьк.  Словник української мови Грінченка