чесність

ЧЕ́СНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. че́сний 1, 3.

В уяві широких має Ленін був взірцем мудрості, чесності, принциповості, скромності і ще — велетенської працездатності (Літ. Укр., 19.IV 1963, 2);

За розум, добре серце, чесність, щиру пораду й поміч усі люди з Босівки й інших сіл казали, що не знали й не знають луччого чоловіка, як Андрій Соловейко (Коцюб., І, 1955, 452);

Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Дмит., Наречена, 1959, 186).

2. Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось.

Воронцов дружив з командиром полку, любив його за рішучість та чесність в бою (Гончар, III, 1959, 349);

— Я бачив ваші коні,— сухо, зовсім сухо відповів ремонтер,— але завтра я ще уважно перегляну їх і скажу середню ціну. Словом, ви будете мною задоволені. Я звик по-чесному. Чесність — це мій девіз (Добр., Очак. розмир, 1965, 97).

Значення в інших словниках

1. чесність — ЧЕ́СНІСТЬ, ності, ор. ністю, ж. 1. Властивість за знач. че́сний 1, 3. За розум, добре серце, чесність, щиру пораду й поміч усі люди з Босівки й інших сіл казали, що не знали й не знають луччого [кращого] чоловіка, як Андрій Соловейко (М.  Словник української мови у 20 томах
2. чесність — че́сність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чесність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. чесний 1), 3). 2》 Чесна поведінка, чесне, самовіддане ставлення до когось, чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чесність — Че́сність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чесність — Чесність, -ности ж. Честность. Багатство лихо возьме, а чесність із нами. Грин. III. 284.  Словник української мови Грінченка