чесучевий

ЧЕСУЧЕ́ВИЙ, а, е.

Стос. до чесучі;

// Пошитий із чесучі.

На пристані в Києві пароплав зустрів Волин дід – професор у чесучевому білому піджачку й білому капелюсі (Ю. Яновський);

Старий лисий фізик у потертій чесучевій сорочці, підперезаний якимось мотузком, вийшов Горобенкові назустріч (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. чесучевий — чесуче́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. чесучевий — -а, -е. Стос. до чесучі. || Пошитий з чесучі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. чесучевий — Чесуче́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. чесучевий — ЧЕСУЧЕ́ВИЙ, а, е. Стос. до чесучі; // Пошитий з чесучі. На пристані в Києві пароплав зустрів Волин дід— професор у чесучевому білому піджачку й білому капелюсі (Ю. Янов., II, 1954, 95).  Словник української мови в 11 томах