чета

ЧЕ́ТА, и, ж., іст.

Те саме, що чота́1.

Музика тихла, мовкли сурми й бубни, військо здоровило свого улюбленого вождя, – полк за полком, кожда чета, кожда четвірня, аж до останньої (Б. Лепкий);

Партизанська чета.

Значення в інших словниках

1. чета — Чета́: — військове угруповання кількістю 30-50 вояків [51] — військовий загін кількістю 30 — 50 вояків, рота [52]  Словник з творів Івана Франка
2. чета — -и, ж., іст. Озброєний загін на Балканах.  Великий тлумачний словник сучасної мови