чета

ЧЕ́ТА, и, ж., іст.

Те саме, що чота́1.

Музика тихла, мовкли сурми й бубни, військо здоровило свого улюбленого вождя, – полк за полком, кожда чета, кожда четвірня, аж до останньої (Б. Лепкий);