чета

че́та

-и, ж., іст.

Озброєний загін на Балканах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чета — Чета́: — військове угруповання кількістю 30-50 вояків [51] — військовий загін кількістю 30 — 50 вояків, рота [52] Словник з творів Івана Франка
  2. чета — ЧЕ́ТА, и, ж., іст. Те саме, що чота́1. Музика тихла, мовкли сурми й бубни, військо здоровило свого улюбленого вождя, – полк за полком, кожда чета, кожда четвірня, аж до останньої (Б. Лепкий); Партизанська чета. Словник української мови у 20 томах