четар
ЧЕТА́Р, я́, ч., іст.
Те саме, що чота́р.
Михайло теж підійшов і побачив посередені гурту незнайомого вояка із зірками четаря: він тримав в руці великого формату зошит (Р. Іваничук);
Захожі дружинники поза смертю княжого четара Гільдебранда не мали ніяких других витрат і тепер їхали збитою лавою, в повазі жалібної години, з величавим Одільоном і Єюльфом на чолі (К. Гриневичева);
Северин Левицький, четар українських січових стрільців (УСС), був верховним отаманом Українського Пласту (1924–1934) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- четар — Чета́р: — командир чети [51;52] Словник з творів Івана Франка