четар

ЧЕТА́Р, я́, ч., іст.

Те саме, що чота́р.

Михайло теж підійшов і побачив посередені гурту незнайомого вояка із зірками четаря: він тримав в руці великого формату зошит (Р. Іваничук);

Захожі дружинники поза смертю княжого четара Гільдебранда не мали ніяких других витрат і тепер їхали збитою лавою, в повазі жалібної години, з величавим Одільоном і Єюльфом на чолі (К. Гриневичева);

Северин Левицький, четар українських січових стрільців (УСС), був верховним отаманом Українського Пласту (1924–1934) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четар — Чета́р: — командир чети [51;52] Словник з творів Івана Франка