четвер

ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч.

Четвертий день тижня (після неділі).

Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Марко Вовчок);

На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга, адже там моє перше “Свет и тени” (М. Коцюбинський);

// Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, який улаштовують у цей день.

Цього разу свій традиційний літературний “четвер” письменники Сімферополя провели в затишному гірському містечку, що має назву Старий Крим (з газ.).

(1) Вели́кий четве́р, церк. – четвер останнього перед Великоднем тижня; інші назви – Страсний, Чистий, Мертвецький четвер.

У Великий четвер закінчували писати писанки та починали пекти жовті паски (з навч. літ.);

Чи́стий понеді́лок (четве́р) див. понеді́лок.

◇ Ні тепе́р ні в четве́р див. тепе́р;

(2) Чи тепе́р чи в четве́р (д) див. тепе́р;

[Як (коли́, хоч)] не тепе́р, то (а) в четве́р див. тепе́р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четвер — [чеитвер] -рга, м. (на) -ргу Орфоепічний словник української мови
  2. четвер — четве́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. четвер — -рга, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). || Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, що його влаштовують у цей день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. четвер — ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький). (як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Фразеологічний словник української мови
  5. четвер — Четве́р, -рга́, -рго́ві; -тверги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. четвер — ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Вовчок, І, 1955, 47); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга... Словник української мови в 11 томах
  7. четвер — Четвер, -рга м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. І. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532. — жилавий, жилний. см. жилавий. Словник української мови Грінченка