четвер

Значення в інших словниках

1. четвер — ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч. Четвертий день тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Марко Вовчок); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга, адже там моє перше “Свет и тени” (М. Словник української мови у 20 томах
2. четвер — четве́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. четвер — -рга, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). || Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, що його влаштовують у цей день. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. четвер — ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький). (як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Фразеологічний словник української мови
5. четвер — Четве́р, -рга́, -рго́ві; -тверги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. четвер — ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Вовчок, І, 1955, 47); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга... Словник української мови в 11 томах
7. четвер — Четвер, -рга м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. І. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532. — жилавий, жилний. см. жилавий. Словник української мови Грінченка