четвер

ні тепе́р ні в четве́р. Ніколи, за жодних умов і обставин. — А Марійку ти собі, парубче, вибий із голови. Я її з тобою не звінчаю ні тепер ні в четвер (А. Крушельницький).

(як (коли́, хоч)) не тепе́р, то (а) в четве́р. Неодмінно (про те, що обов’язково відбудеться, здійсниться). (Боб:) А ти чого витрішки продаєш?.. Той твій кривий тут ще ввечері не об’являвся? (Анна:) Ні. (Боб:) Не тепер, то в четвер ребра йому поламаю. Так і скажи (Я. Галан); Семен згадує, що на мандрівку в столицю потрібні гроші, а в нього поки що самі .. довги (борги), але згодом заспокоюється: байдуже! Як не тепер, то в четвер, аби діп’яти свого (М. Коцюбинський); (Зінька:) Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! .. Думаєш, що я й досі не догадуюся? Бачу вже я добре, що коли не тепер, то в четвер! (М. Кропивницький); — Хоч — як там кажуть — не тепер, а в четвер, хоч через год (рік), тільки вже не пройде тобі даром (Г. Квітка-Основ’яненко). чи тепе́р чи в четве́р. Не такий вони народ, щоби можна з ними вдатися по-добру (по-доброму)!.. А се вони би чи тепер чи в четвер таки зробили (І. Франко); — Я не знаю, чи так тебе любить Роман, але знаю: чи тепер чи в четвер він злиднями зав’яже твоє життя (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. четвер — [чеитвер] -рга, м. (на) -ргу Орфоепічний словник української мови
  2. четвер — ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч. Четвертий день тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Марко Вовчок); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга, адже там моє перше “Свет и тени” (М. Словник української мови у 20 томах
  3. четвер — четве́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. четвер — -рга, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). || Про звичайний день прийомів, зустрічей у кого-небудь; про прийом, вечір, що його влаштовують у цей день. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. четвер — Четве́р, -рга́, -рго́ві; -тверги́, -гі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. четвер — ЧЕТВЕ́Р, рга́, ч. Назва четвертого дня тижня (після неділі). Ото так, у неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла (Вовчок, І, 1955, 47); На кожний випадок посилаю тобі другий примірник газети з четверга... Словник української мови в 11 томах
  7. четвер — Четвер, -рга м. Четвергъ. У неділю я її одвідала, а в четвер почули ми, що вмерла. МВ. І. 78. Середа нехай не трапляється наперед четверга. Ном. № 532. — жилавий, жилний. см. жилавий. Словник української мови Грінченка