четвертований

ЧЕТВЕРТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до четвертува́ти.

Станіслав – краківський єпископ, очолював змову незадоволених центральною владою феодалів проти королівської влади Болеслава Смиливого (1058 –1070). За це з наказу короля був четвертованийц. Католицька церква зачислила Станіслава до сонму святих (із журн.);

// у знач. пред., безос. четверто́вано.

У польському таборі четвертовано кількох козаків (із журн.).

Значення в інших словниках

1. четвертований — четверто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. четвертований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до четвертувати. || четвертовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. четвертований — ЧЕТВЕРТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до четвертува́ти.  Словник української мови в 11 томах