чех

ЧЕХ¹ див. че́хи.

ЧЕХ², а, ч.

Одна з найпоширеніших розмінних монет ХVІІ століття в Україні.

Найбільша кількість [монет] – 132, карбована в Польщі за Сигізмунда ІІІ, до того ж 129 із них – півторагрошовики, які на Україні звались чехами (із журн.).

Значення в інших словниках

1. чех — чех іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. чех — А, ч. Чеченець. Я два роки у чехів пробув...  Словник сучасного українського сленгу
3. чех — Срібна або золота монета  Словник застарілих та маловживаних слів
4. чех — див. чехи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. Чех — I (Czech) Броніслав, 1908-44, пол. лижник, альпініст; один з найуніверсальніших лижників світу; вбитий гітлерівцями; щороку (з 1946) проводяться міжнародні спортивні змагання імені Ч. та (з 1952) Г. Марусаж. II легендарний засновник чеської держави, брат Леха і Руса.  Універсальний словник-енциклопедія
6. чех — Чех, че́ха, -хові, че́ху! че́хи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чех — ЧЕХ див. че́хи.  Словник української мови в 11 томах
8. чех — Чех, -ха м. 1) Чехъ. Желех. 2) Родъ серебряной или золотой старой монеты. Kolb. І. 38.  Словник української мови Грінченка