чехарда
ЧЕХАРДА́, и́, ж.
1. Гра, в якій гравці по черзі стрибають через своїх партнерів, що стоять зігнувшись або рачки.
Я вулицею Кірова іду. Шумить осіннє листя у саду. Дівчатка біля школи – із м'ячем, А хлопці – затівають чехарду... (І. Нехода).
2. перен., розм. Плутанина, безладдя через безперервні зміни, зміщення і т. ін.
Невже не можна просто по-людськи, без бюрократичної чехарди видати належний мені виграш (з газ.);
Він залежить від ринку праці, який за останні роки звузився далі нікуди. В державних установах – постійна чехарда зі скороченнями. Там залишилися ті, хто має досвід роботи та виживання (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)