чикрижити
ЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, наказ. сп. и́ж, недок., фам.
Відрізати, стригти щось.
[Паламар (Нахиля до нього голову):] Одріж мені мою духовну принадлежність [належність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? [Паламар:] Тепер я світський чоловік! Чикриж! (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)