чикрижити —
ЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, наказ. сп. и́ж, недок., фам. Відрізати, стригти щось. [Паламар (Нахиля до нього голову):] Одріж мені мою духовну принадлежність [належність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? [Паламар:] Тепер я світський чоловік! Чикриж! (М. Кропивницький).
Словник української мови у 20 томах
чикрижити —
чикри́жити дієслово недоконаного виду фам.
Орфографічний словник української мови
чикрижити —
-жу, -жиш, недок., фам. Відрізати, стригти щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чикрижити —
РІ́ЗАТИ (чимсь гострим розділяти що-небудь на частини, подрібнювати тощо), НАРІЗА́ТИ (НАРІ́ЗУВАТИ), КРА́ЯТИ, ТЯ́ТИ (ТНУ́ТИ), КРЕ́МСАТИ розм., КАРБУВА́ТИ заст.; БАТУВА́ТИ розм. (великими шматками); ЧИ́КАТИ розм., ЧИКРИ́ЖИТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
чикрижити —
ЧИКРИ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., фам. Відрізати, стригти щось. [Паламар (Нахиля до нього голову):] Одріж мені мою духовну принадлежність [приналежність]! [Данило:] Та що це ви? Хіба ви розстрига, чи як? [Паламар:] Тепер я світський чоловік! Чикриж!.. (Кроп., І, 1958, 534).
Словник української мови в 11 томах