чилібуха

ЧИЛІБУ́ХА, и, ж., бот.

Вічнозелене дерево родини логанієвих, яке дико росте в тропічних лісах і містить (перев. в насінні, корі й деревині) стрихнін та інші алкалоїди; блювотний горіх.

У джунглях Південної Америки росте чилібуха (блювотний горіх) (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. чилібуха — Дерево, кущ або ліана родини логанієвих; зона помірного й субтропічного клімату; бл. 150 видів; містить (переважно у насінні, корі й деревині) стрихнін та ін. алкалоїди; отруйна рослина; має лікувальні властивості.  Універсальний словник-енциклопедія