чималенько
ЧИМАЛЕ́НЬКО.
Присл. до чимале́нький.
Завітало до Івана Петровича гостей чималенько: поприходили й родичі, та й бригадирів кращих він запросив (Остап Вишня);
– Був у нас Федір Пилипович – учитель. Такого учителя у Вербівці, вважайте, ще не було .. Ви, Прокоповичу, його мало знали, а я то чималенько з ним попоговорив (А. Іщук);
– Я туляк, – пояснив шофер, – але живу тут після війни. Вже чималенько. На надстрокову залишився (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)