чимборше
ЧИМБО́РШЕ, присл., діал.
Якомога швидше; якнайшвидше.
Він кинувся чимборше наказати візникові, щоб збирався в дорогу, запрягав коні (І. Франко);
Сільська дячиха аж позеленіла, побачивши, кому вона дала дорогу. Та чимборше схилилася і почала мовби щось виколупувати з-помежи пальців –.. скалку, чи що (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)