чимборше
ЧИМБО́РШЕ, присл., діал. Якомога швидше; якнайшвидше.
Він кинувся чимборше наказати візникові, щоб збирався в дорогу, запрягав коні (Фр., V, 1951, 279);
Сільська дячиха аж позеленіла, побачивши, кому вона дала дорогу. Та чимборше схилилася і почала мовби щось виколупувати з-помежи пальців-.. скалку, чи що (Хотк., II, 1966, 363).
Словник української мови (СУМ-11)