чимдалі
ЧИМДА́ЛІ, присл.
1. Через певні проміжки часу, з бігом часу; дедалі, щодалі.
Маймо надію, що гніт той чимдалі буде зменшуватися і що жіноцтво наше без перепони буде поступати дорогою духовного розвою в міру поступу цілого руського народу (І. Франко);
В маленькій кімнатці чимдалі стає гучніше (М. Коцюбинський);
Під шум і свист шаленого .. вітру дні поступово міняли свої відтінки, чимдалі ставали все більш тривожними (І. Волошин);
Голос чимдалі міцнів, наливався гнівом і ясною надією (А. Головко);
Грицаєве обличчя чимдалі ставало спокійніше (С. Журахович).
2. Через певні проміжки простору, все далі.
Чимдалі дорога стає все гірша й гірша (Ю. Збанацький);
Сама Мокра балка чимдалі ширшає, розбивається на багато доріг і в'їжджає цими дорогами у величезні, обгороджені парканами двори будівництв (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)