чинарка
ЧИНА́РКА, и, ж., діал.
Чемерка.
Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий, тим жінка його мусила щоразу набирати сірого черкасину йому на чинарку аж на аршин більше, ніж набирано усім іншим людям (Б. Грінченко);
На старшині була синя чинарка, хутром підбивана (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)