чинарка

ЧЕМЕ́РКА (старовинний чоловічий верхній одяг, пошитий у талію з фалдами ззаду), ЧУМА́РКА, ЧУМАРЧИ́НА розм., ЧЕМЕРЧИ́НА розм., ЧИНА́РКА діал. Пошили мені чемерку домашнього сукна (М. Кропивницький); По обіді, надівши чисту сорочку, чумарку і намастивши оливою голову, Данило Харитонович пішов на з'їзд (П. Панч); Діл кам'яний, холодний, як лід, а одежі на мені одна чумарчина (А. Тесленко); Чемерчина по коліна, Що дівчина шила; Шовком шила, вишивала, Золотом рубила (пісня); На старшині була синя чинарка, хутром підбивана (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. чинарка — ЧИНА́РКА, и, ж., діал. Чемерка. Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий, тим жінка його мусила щоразу набирати сірого черкасину йому на чинарку аж на аршин більше, ніж набирано усім іншим людям (Б. Грінченко); На старшині була синя чинарка, хутром підбивана (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
2. чинарка — чина́рка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. чинарка — -и, ж., діал. Чемерка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чинарка — ЧИНА́РКА, и, ж., діал. Чемерка. Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий, тим жінка його мусила щоразу набирати сірого черкасину йому на чи-нарку аж на аршин більше, ніж набирано усім іншим людям (Гр., І, 1963, 304).  Словник української мови в 11 томах