чини
ЧИНИ́, і́в, мн., діал.
1. Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.
2. Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.
Словник української мови (СУМ-20)ЧИНИ́, і́в, мн., діал.
1. Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.
2. Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.
Словник української мови (СУМ-20)