1. Словник української мови у 20 томах

чини

ЧИНИ́, і́в, мн., діал.

1. Місце, де перехрещуються нитки основи в снувальні.

2. Кілочки в снувальні, за допомогою яких роблять чини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чини — -ів, мн., текст. Місце, де перехрещуються ниті основи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чини — Чини, -нів мн. 1) Мѣсто, гдѣ перекрещиваются нити основы. Конст. у. МУЕ. III. 21. Шух. І. 259. 2) Колышки въ сновалкѣ, при помощи которыхъ дѣлаются чини 1. Лохв. у. Вас. 202. Словник української мови Грінченка